|
Визирнули крокуси із землі чарівні:білі, жовті,сині й голубенькі дивні.Ще земля холодна,не росте нічого,бо тепла так мало,тепла чарівного.А для квітів простір,тепла вистачає,їх весняний вітер ніжно зігріває.Гойдає легенько, пісеньку шепоче,від дощів холодних захистити хоче.Крокуси радіють і цвітуть завзято,то ж навколо квітів і життя,як свято.Десь бджола взялася і жучок з’явився та нектаром свіжим з квітки причастився.Крокуси з’явились,то ж весна у силі.Ці найперші квіти дуже серцю милі.(Н.Красоткіна)
|
